Стратегія Хибного Я розуму з ВІДКРИТОГО ЕГО підсаджує нас ухвалювати всі рішення і робити все, що завгодно, щоб підвищити свою цінність у своїх очах і в очах інших, щоб “мені було за що себе поважати = щоб у моєму житті був сенс”.
Так, ми підсаджуємося на залежність від того, як нас оцінюють інші, що вони думають про нас.
Це автоматом використовується іншими, бо ТАК РОБЛЯТЬ УСІ.
Деякі фрази, які ми часто чуємо навіть від близьких людей, і сприймаємо їх як щось звичне, насправді знецінюють іншого і підсаджують на само-знесилення, самокритику, самознищення, відрізаючи від контакту з собою. Це відбувається насамперед із тим, що людина ВІДЧУВАЄ, а отже, це поглиблює дисфункцію Емоційного центру або Хибне Я з відкритого Емоційного центру, і веде до уникнення неприємного, емоційного болю за всяку ціну, а отже, контакту з тим, що ми відчуваємо, тобто з нашою правдою.
А роблячи це з іншими, ми робимо це з собою, тому що цим же голосом ми говоримо це собі:
“ЦЕ НІЧОГО НЕ ЗМІНИТЬ” = “у тому, що ти робиш, відчуваєш, немає сенсу”
“Є ЛЮДИ, ЯКИМ ЩЕ ГІРШЕ” = “в Африці діти голодують, а ти…”
“ТИ ВСЕ УСКЛАДНЮЄШ” = “ти просто … всі якось справляються”
“БУДЬ ПРОСТІШИМ” = “ти занадто високої думки про себе і свої переживання”
“У МЕНЕ ТАКОГО НЕ БУЛО, ОТЖЕ, ПРОБЛЕМА НАДУМАНА” = “проблеми немає, а значить, і тебе немає”
“КРАЩЕ Б ПІШЛА/-ПІШОВ СПРАВОЮ ЗАЙНЯЛАСЯ/-ВСЯ, ПІШЛА БОРЩ ВАРИТИ, ДІТЕЙ НАРОДЖУВАТИ, СІМ’Ю ЗАВЕЛА, ГРОШЕЙ ЗАРОБИЛА І Т.Д.”
“У НЕЇ/ НЬОГО НЕМАЄ/НЕ БУЛО НОРМАЛЬНИХ СТОСУНКІВ (ЧОЛОВІКА, СІМ’Ї)”
“ВОНА/ТИ ПРОСТО ПРИВЕРТАЄ/-ЄШ ДО СЕБЕ УВАГУ”
“НЕ ЗВЕРТАЙ УВАГИ, БУДЬ ВИЩЕ ЦЬОГО” = “мовчи, вдавай, що нічого не відчуваєш, чекай, доки все саме минеться”
“МЕНІ БУЛО НАБАГАТО ГІРШЕ/ВАЖЧЕ, ЗАРАЗ Я ТІБІ РОЗКАЖУ” = “не скигли”
Як часто ви дозволяєте іншим знецінювати вас?
Ви все ще вірите і покладаєтеся на те, що про вас говорять інші?
А як часто ви знецінюєте самі себе?
