Дуже часто любов до себе інші сприймають як егоїзм.
Одна з найпоширеніших претензій, особливо в близьких стосунках, звучить як звинувачення: “Ти дбаєш про себе більше, ніж про мене; ти живеш – для себе”.
Це може не тільки бентежити, а й вибивати ґрунт з-під ніг, позбавляти сили та контакту із собою.
Можна загубитися в різних питаннях.
Для кого я насамперед: для себе чи для іншого?
Насправді, ми всі так по-різному влаштовані, що наше життя – наше, і за нього несемо відповідальність тільки ми. Кожен бачить світ по-різному, відштовхуючись від себе, реагує з того всесвіту, “що є я”.
Дуже часто ми навіть уявити не можемо, наскільки інша людина – ІНША. І, бажаючи довести протилежне, людина йде на компроміс зі своєю правдою, намагається зважати на інших з розуму, припускаючи те, що їм потрібно, по суті, фантазуючи, спираючись на власні уявлення про інших, з яких вибудовує власну поведінку та ухвалює зі своєї ілюзії некоректні рішення, що приводять у глухий кут.
І тоді, що б вона не робила, як би “правильно” не вчиняла, все в житті такої людини – відчувається як “не її”, все – “щось не те”.
Зважати на інших у своєму житті з опорою на себе зовсім не одне й те саме, що жертвувати своїми потребами й бажаннями заради іншого, насправді зраджуючи себе.
Цікаве запитання: навіщо поруч засмучена, розчарована, зла чи скривджена людина, яка сама нещаслива, бо вона думає, що мусить подобатися іншим, і живе так, як, на її думку, іншим потрібно, і це кому – іншим?
Чому ми очікуємо, що хтось поставить нас на перше місце, а не ми – себе?
на фото – Ра Уру Ху, засновник системи Дизайн Людини
Як мені бути в глибоких плідних стосунках, при цьому залишаючись собою?
Для початку треба БУТИ Собою. Щоб по-справжньому зустрітися з іншим у стосунках, потрібно спочатку зустрітися з Собою. А як? – це залежить від того, як унікально обладнане тіло кожного.
Щоб ми самі могли поставити на перше місце у своєму житті себе, треба знати, де в усьому, що відбувається всередині мене, – по-справжньому я, а де – обумовлювання від інших людей. Розуміючи, що і як у мені сигналізує, що – моє, а що – ні, з того, що приходить від життя, можна приймати надійні рішення, спираючись на реакцію свого тіла.
Дизайн Людини допомагає знати свою природу не просто теоретично, а на практиці експериментуючи з абсолютно відмінним від звичайного підходом до прийняття рішень.
Це дає можливість бути в контакті з маркерами того, що коректно саме для мене. Тоді яскравіше проявляються і ті відчуття, які показують, коли я проживаю свою природу, а коли – нав’язане і вже звичне, що ми часто робимо “на автоматі”, навіть не помічаючи цього.
Оскільки ми всі пов’язані, нехай це й не очевидно, але, насправді, іншим теж потрібна наша правда, тому що коли ми коректні щодо себе, ми взаємодіємо з коректними для нас людьми, і тоді відкривається можливість по-справжньому зустрітися одне з одним, зустрітися в любові.
Хоч природа кожної людини різна, є базовий поділ за тим, як прийшли пізнавати життя люди, залежно від їхнього Генетичного Типу.
70% людей так влаштовані, що прийшли сюди жити з фокусом на собі, тому що ніякого іншого способу пізнати життя в них немає, вони пізнають життя ТІЛЬКИ через себе.
Ці 70% людей – Генератори. Усе, що вони роблять, навіть якщо це зачіпає інших – діляться вони чимось або когось підтримують – буде коректним, тільки якщо вони залучаються до активності з відгуку на обставини життя = запити ззовні й роблять із певної реакції свого тіла (свого Внутрішнього Авторитету), а отже, роблять це ДЛЯ СЕБЕ. І здоровий стан цих людей – це рух із “Хто я є для себе зараз, через те, що я роблю?”.
Можна сказати, що це природний і навіть абсолютно необхідний егоїзм. Тому що Генератор по суті – це енергія життя, яка наповнює і проживає себе через цю конкретну форму. І цей фокус на собі забезпечує коректне інвестування енергії для руху з рівня на рівень до процвітання життя в цій людині й навколо неї. Якщо Генератор задоволений, ця енергія, ця якість життя поширюватиметься навколо. І це найважливіший і найпотрібніший внесок Генератора в будь-які стосунки – бути собою, задоволеним своїм життям.
Найменше Генератору допоможе думати, яке йому прийняти рішення. Довіряючи своїм відгукам Генератор довіряє Життю, яке так говорить із ним і веде Генератора через його тіло.
Якщо здоровий егоїзм більшості людей (Генераторів з Дизайну) – просто в тому, щоб діяти з відгуку свого тіла на запити, які дає життя ззовні, і знати, коли та як саме моє тіло сигналізує, що – моє, а що – ні, в інших Типів опора на себе полягає в зовсім інших речах, тому що вся система в тілі працює по-іншому.
Аура Проєкторів, наприклад, проникає і вбирає, вона фокусується на людях поруч і буквально “читає” їх без будь-яких спеціальних зусиль. Саме ця їхня якість дає їм змогу настільки добре відчувати інших, щоб спрямовувати їх для їхнього процвітання. Але дари Проєкторів працюють не з усіма і не для всіх: тільки з тими і для тих, для кого вони зараз коректні.
Правильні для Проєктора люди бачать у ньому його вроджені дари – ті якості, на яких будується його усвідомленість, і люблять Проєктора за цю його здатність глибоко відчувати й спрямовувати іншого, прагнуть такої взаємодії та запрошують Проєктора у своє життя.
Тому здоровим для нього є вміти дочекатися, доки інші самі помітять його та запросять. Інші можуть це розцінювати як егоїзм, бо за коректного проживання Проєктор не намагатиметься привернути увагу тих, хто здається потрібним розуму Проєктора. Любов до себе ґрунтується на розумінні, що пошук союзників, який лобіюється розумом Хибного Я, може призвести до опору і, зрештою, до образ і обурення.
Оскільки Проєктор – це не енергетичний Тип, здоровий егоїзм Проєктора полягатиме в мудрості змиритися з тим, що його успіх у фокусі на невеликій кількості коректних для нього людей: у тому, щоб брати участь у їхньому житті, спрямовуючи саме їх, а не змагатися з енергетичними Типами, граючись в ігри ініціювання або намагаючись заробити свій успіх. Як би це не сприймалося, для Проєктора некоректно поспішати допомагати будь-кому іншому, намагаючись скерувати чи втягуючись в активність, як більшість людей. Це може сприйматися як непрохана порада та залишати болючі сліди образ, і, до того ж, призводити до виснаження та хвороб.
Очікування розпізнання та запрошення від інших не означає, що рішення за Проектора ухвалюють інші: коли люди розпізнають його вроджені дари та запрошують, це ще не все: остаточно Проєктор спирається на свій Внутрішній Авторитет – особливе місце в тілі кожного, що сигналізує, для кого вони нині є коректними, та хто з тих, хто бачить його природу й прагне саме цих якостей, відповідно, є коректним для них. Це й вирішує, на кому фокусуватися, без розпорошення уваги на тих, хто видається корисним його розуму чи хто потребує його уваги без розпізнання.
Проєктори тут – для взаємодії з іншими, для взаємообміну “усвідомленість на енергію”, але з коректними іншими.
Питання Проєкторів: “Хто я поруч із тобою?”, вони прийшли пізнавати себе через взаємодію з різними людьми, які дають їм доступ до своєї енергії. Тож хоч фокусуватися на собі – не природно і не вигідно для Проєкторів, проте, хто є коректним для нього і кого Проєктор скеровує, він ухвалює рішення із себе. І завдання його усвідомленості – вміти це розпізнати.
Непросто бути у стосунках з іншою людиною, яка нехай навіть і близька, але залишається зовсім іншим всесвітом.
Стосунки не зможуть розвиватися без взаємної поваги до відмінностей іншого. Повага до іншого починається з поваги до себе. Тобто любов до Себе або здоровий егоїзм – необхідна основа, на якій можуть розвиватися і розквітати стосунки.
Здоровий егоїзм – у повазі свого права бути не такими, як інші, і в усвідомленому поводженні з енергією, з урахуванням своєї унікальності.
Оскільки Маніфестори – це енергетичний Тип, їхній природний рух – іти за енергією, незважаючи на страх опору. У кожному конкретному випадку готовність усієї системи діяти показує сигнал Внутрішнього Авторитету.
Незважаючи на незалежність Маніфестора від інших людей у своєму русі, в його інтересах – інформувати перед тим, як діяти, тих, кого торкнеться його рішення. Це допомагає Маніфестору інвестувати свою енергію, впливаючи на правильних людей, і превентивно знімати непотрібний опір, на “розгрібання” якого інакше можуть піти всі сили.
Незважаючи на страх контролю, який може переконувати Маніфестора робити все по-своєму, нікого не ставлячи до відома, інформування інших – це здоровий прояв поваги до інших і до призначення своєї сили трансформувати ситуацію, якщо вона проявляється з усвідомленістю.
Для Рефлекторів здоровий егоїзм у тому, щоб для прийняття правильного рішення давати собі 28-29 днів.
Дуже непросто відрізнятися від 99% людей, бути дивним і незрозумілим для багатьох, але залишатися вірним принципу роботи своєї форми, її зв’язку з Місяцем, і ухвалювати свої рішення тільки з присмаку, після знання, що залишається всередині щодо майбутнього рішення після Місячного циклу.
Усі рішення Рефлектора, по суті, зводяться до того, щоб опинитися в правильному для нього місці, у центрі спільноти. А не скочуватися до ініціювання та заробляння любові й поваги, гублячись у проблемах і болю Хибного Я людей навколо.